Домашнє насильтво і булінг – що робити та куди звертатись

29.Бер.2019
Домашнє насильтво і булінг – що робити та куди звертатись

Булінг (англ. bully — хуліган, забіяка, насильник) — це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї людини або групи людей по відношенню до іншої людини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом (цькування, приниження, побиття, ігнорування, мовчазне споглядання насилля).

Основними особливостями булінгу є тривалість та свідома спрямованість на ображання й приниження іншої людини.

Булінг буває фізичним (побиття, штовханина, підніжки), вербальним (прізвиська, плітки, образливі вислови), соціальний (ізоляція, бойкот, відсторонення від групи в їдальні, на вулиці), а також розрізняють кібербулінг (образливі смс, фото та відео в соціальних мережах).

Як розпізнати, що дитина піддається булінгу?

  1. Поламані речі (дитина шкільного віку навряд чи буде постійно ламати свої речі, можливо її змушують приносити їх в школу, де їх навмисно ламають).
  2. Брудний або наповнений сміттям рюкзак (приниження, що знищує почуття безпеки у школі).
  3. Образи у соціальних мережах (фото і відео, які дитина сама не може вилучити, а повідомити батьків про це боїться).
  4. Розірвані зошити або підручники (агресор робить це таємно, щоб познущатись, продемонструвати силу).
  5. Жувальна гумка у волоссі (подвійний удар по самооцінці дитини: отримати плювок у волосся жуйкою, а потім намагатися позбавитися її, зрізаючи волосся).
  6. Зіпсований одяг («випадковості» зумовлені неприйняттям дітьми зовнішнього вигляду жертви чи заздрістю до неї).
  7. Зламані окуляри (брак виховання чи відсутність толерантності до потреб іншої людини).
  8. Шкільна форма у крейді (колективна форма булінгу, коли діти витирають руки об жертву)
  9. Фізичні знущання (агресор перейшов до рішучих дій, а жертва перестала чинити опір, відчуваючи себе зовсім безпорадною).
  10. Відсутність друзів.
  11. Дитина постійно не хоче йти до школи пояснюючи це поганим самопочуттям.
  12. Дитина втрачає інтерес до навчання або раптом починає погано вчитися.
  13. Має розлади сну, приходить додому сумна, похмура, в сльозах.

АЛГОРИТМ РЕАГУВАННЯ НА ВИПАДКИ БУЛІНГУ

  1. Розмова з дитиною.

Поговоріть з дитиною відкрито і доброзичливо, без моралізаторства та підвищених тонів, вислухайте її та запевніть, що ви хочете її зрозуміти та завжди і попри все ви на її боці. Скажіть «Я люблю тебе»,  «Мені шкода, що з тобою це сталося», «Добре, що ти сказав/сказала мені про це», «Ми будемо намагатися допомогти справитися з цією ситуацією», «Я тобі вірю».

Допоможіть дитині зрозуміти, що вона не є ані «ябедою», ані «наклепником». Вона смілива людина, яка не боїться говорити правду, щоб захистити себе та інших і, навіть, допомогти виправитися булеру.

  1. Аналіз ситуації.

Докладно з’ясуйте факти. Занотуйте: що і коли трапилось. Якщо є можливіть – зберіть докази.

  1. Діалог з педагогами, булером та його батьками.

Домовтеся про зустріч з педагогами та керівником закладу, поясніть ситуацію, намагаючись бути максимально спокійним та конструктивним (якщо це важко для вас – пошукайте посередника, який міг би підтримувати конструктивність розмови).

Пам’ятайте, що ваше пряме втручання, наприклад спроба «виховати» чужу дитину (особливо, якщо йдеться не про доброзичливу розмову, а про погрози чи недобрі обіцянки) є поганим рішенням, яке може нашкодити та ще більше загострити ситуацію, налаштувавши проти вас батьків, педагогів та, можливо, поліцію.

  1. Створення комісії з розгляду випадків булінгу.

Після отримання повідомлення про випадки булінгу, керівник закладу видає рішення про проведення розслідування та створює комісію, до складу якої входять:

  • керівник і педагоги,
  • психолог та соціальний педагог,
  • батьки постраждалого та батьки булера,
  • інші зацікавлені особи

Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт чи сварка, керівник зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

Спробуйте разом створити зрозумілий і максимально простий план щодо протидії булінгу (розмови батьків та вчителів з булерами, психологічна підтримка, проведення спеціальних заходів для дітей щодо булінг-обізнаності, управління стресом, регуляції емоцій тощо).

У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, або постраждала сторона не згодна з цим рішенням, варто самостійно звернутись до органів Національної поліції України.

  1. Забезпечення комфортного середовища для дитини.

Дотримуйтеся плану та будьте уважні до власної дитини, її поведінки, реакцій, почуттів (підтримайте дивакувату рису в характері чи зовнішності дитини, зробіть її виграшною – наприклад, фотосесія)

Якщо план не працює, наступний крок – адміністративні заходи в закладі (переведення в інший клас, мінімізація контактів з булером). Будьте твердими в своїй позиції – наполягайте на організації безпечного середовища для своєї дитини.

Не є винятком ситуації, коли батьки відразу переводять дитину в інший заклад. Це гарна ідея, в сенсі економії зусиль та швидших рішень і, подекуди, вона є виправданою. Однак, маємо пам’ятати, що обираючи стратегію «уникання конфлікту», ми ризикуємо прищепити дитині, наприклад, такі переконання – «уникати боротьби», «здаватись обставинам», «не відстоювати власні інтереси», «не змінювати світ на краще».

ПРОФІЛАКТИКА БУЛІНГУ

Якщо Ви батьки:

  • відшукайте заняття, в якому дитина зможе виділитись або знайти альтернативу агресії (часто дитина не знає як можна заявити про себе, варіантами пошуку талантів є секції, гуртки);
  • будьте послідовними у своїх діях та словах (якщо ви передбачили певне покарання за провинність (наприклад, забрати на тиждень смартфон), то тримайтесь до останнього дня);
  • нейтралізуйте речі, які пов’язані з насиллям (відеоігри, фільми, музика, що провокують агресію);
  • навчайте розуміти себе та інших, адже більшість звичок народжується в домашніх стінах.

Якщо Ви педагоги:

  • жоден випадок насильства або цькування і жодну скаргу не можна залишати без уваги, реакція має бути негайною;
  • спільно з учнями можна розробити правила поведінки у класі, що мають бути зрозумілими, точними і короткими, складені в позитивному ключі «як треба», а не як «не треба» поводитися;
  • дисциплінарні заходи повинні мати виховний, а не каральний характер, а осуд і зауваження – спрямовані на вчинок дитини і його можливі наслідки, а не на особистість;
  • аналізуючи ситуацію, треба з’ясувати, що трапилося, вислухати обидві сторони, підтримати потерпілого й обов’язково поговорити із кривдником, щоб зрозуміти, чому він або вона так вчинили, що можна зробити, щоб таке не повторилося, а потреби залучити психолога;
  • учням слід пояснити, що навіть пасивне спостереження за знущаннями і бійкою надихає кривдника продовжувати свої дії, свідки події повинні захистити жертву насильства і , якщо треба, покликати на допомогу дорослих;
  • запровадити механізми повідомлення про випадки насильства, щоб діти не боялися цього робити;
  • для успішного попередження та протидії булінгу можна проводити заняття з навчання навичок спілкування та мирного розв’язання конфліктів;
  • перегляд та обговорення мультфільмів («Жив собі чорний кіт», «Про пташок», «Вірте у любов, вірте у Різдво», «Курка, яка несла всяку всячину», «Гидке каченя»).

КОРИСНІ РЕСУРСИ

  • Дитяча лінія 116 111 або 0800500225 (з 12.00 до 16.00);
  • Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;
  • Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0800500335;
  • Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;
  • Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75;
  • Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
  • Національна поліція України 102;
  • у МОН створили розділ «Протидія булінгу»: https://mon.gov.ua/ua/tag/protidiya-bulingu
  • ЮНІСЕФ провадить інформаційну кампанію на сайті «Викресли булінг»: https://www.stopbullying.com.ua /
  • Реєстрація на он-лайн курс «Протидія та попередження булінгу в закладах освіти»: https://prometheus.org.ua/courses/
  • уповноваженою особою у ЖНВК №34 “Гармонія” з питань реагування та виявлення фактів насильства  є соціальний педагог Ашихіна Марина Анатоліївна, відповідно до наказу №24 від 28.03.2019 року Про призначення відповідальної особи для отримання заяв і повідомлень про факти домашнього насильства (стосовно дітей), булінгу та здійснення невідкладних заходів реагування  (текст наказу далі)

nvk34.sadok.zt.ua/…19/03/Nakaz-buling.pdf