Режим «карантин»: як адаптуватись, організувати навчання дітей та зберегти психічне здоров’я родини

25.Бер.2020
Режим «карантин»: як адаптуватись, організувати навчання дітей та зберегти психічне здоров’я родини

Пандемія COVID-19 в світі – топ тема всіх новин та розмов. Загальнодержавний карантин наразі запроваджений від 12 березня до 24 квітня 2020 року. Утім, важливо пам’ятати не лише про фізичне, але і про психічне здоров’я, адже інформаційний простір переповнений різноманітними сенсаціями, «рекомендаціями експертів», постами, які не стільки інформативні та корисні, скільки здебільшого викликають паніку або ж сміх. Чого лише варті фейки про покарання батьків, чиї діти гулятимуть на вулиці; заражені коронавірусом тропічні фрукти; повідомлення про людей-дезинфекторів, котрі обробляють квартири та вертольоти, що дезинфікуватимуть місто; рекомендації уникати контактів з тваринами та як NASA опромінюватимуть планету від COVID-19… Такі новини є причиною паніки, тривоги і стресу, а вони, свою чергу, згубно діють на імунітет. До того ж діти тривожаться не менше, ніж дорослі, а особливо вони тривожаться тоді, коли дорослі є емоційно нестабільними.

То ж як адаптуватись до вимушеного режиму і тримати в тонусі, перш за все, власне психічне здоров’я? Кілька порад для самостабілізації:

  • Перш за все – відстороніться від надлишку інформації, або звертайтеся лише до офіційної і підтвердженої інформації. Щоб бути в курсі останніх новин, достатньо щовечора переглядати підсумковий інформаційний випуск. Не поширюйте інформації в якій не впевнені – подбайте про друзів у фейсбуці та вайбері.
  • Будьте в міру зайняті – приведіть в порядок стіл, шафу, балкон. Прибирання очищає не тільки простір, а й голову від зайвих думок.
  • Знайдіть час для себе, коли ви можете робити щось для «внутрішньої дитини», яка може хотіти просто побути наодинці, насолодитись чашкою кави чи перебрати літній гардероб. Тут на допомогу прийдуть телефони і планшети для дітей. Не надовго, звичайно, для того, щоб відпочити самим.
  • Зателефонуйте рідним. Відвідини не найкраща ідея в ситуації, що склалася, а телефонний дзвінок – це можливість підтримати, заспокоїти, дати відчуття того, що ви поряд.
  • Читайте. Адже читання – це своєрідна форма релаксації, яка допомагає до 68% знизити стрес, а це ефективніше, ніж антистресова дія спокійних прогулянок чи прослуховування музики.
  • Дивіться цікаві фільми та пізнавальні програми. Напевно, у кожного є збережені в закладках списки фільмів та серіалів, які вже давно хотіли подивитися.До прикладу підбірка фільмів та мультиків для сімейного перегляду:

https://ye.ua/syspilstvo/47995_Kino_na_vechir__pidbirka_filmiv_ta_multikiv_dlya_simeynogo_pereglyadu.html

  • Малюйте: щоб розслабитись і відновити сили – візерунки, каракулі, пейзажі; якщо відчуваєте сум та втому – квіти, райдугу.
  • Можна спробувати відвідати музеї світу не виходячи з дому:

https://vn.20minut.ua/kul-tura/podorozh-ne-vihodyachi-z-domu-39-muzeyiv-svitu-yaki-mozhna-pobachiti-o-11042651.html?fbclid=IwAR2UBBmMSlUVeKtO1RA5LMukuN2u8bEBK91bFCOZYPPPGbOOeIrqUxtjadk

Втім, для багатьох батьків, крім COVID-19, постала нова «загроза». Це спілкування із власним чадом, організація його дозвілля і навчання в чотирьох стінах. Для деяких батьків можуть стати більш помітними риси характеру, емоції, уподобання, інтереси дитини, які могли бути поза увагою, враховуючи щоденну зайнятість мами й тата і завантаженість дитини школою, гуртками, домашніми завданнями. То ж як спілкуватися, щоб не нашкодити дитячо-батьківським стосункам?

  • Не варто різко починати виховувати, або «перевиховувати» своїх дітей. Адже це лише забере багато сил, здоров’я і часу та зіпсує відносини сім’ї в умовах ізоляції.
  • Проявляйте трохи більше уваги і турботи, ніж зазвичай (хоча це дуже непросто в умовах карантину), пробуйте слухати і чути власних дітей. «Заспокійливі» висловлювання, на кшталт «знайшов/знайшла, про що переживати», «тебе це взагалі не стосується, йди, пограйся», замініть на «я розумію, що ти боїшся», «я бачу, що тобі сумно, я тебе розумію». Поясніть, що боятися – це нормально, адже страх допомагає нам бути обережними та піклувалися про своє здоров’я й здоров’я інших людей».Страх зменшується, коли знаєш, що робити (дотримуватися карантину, на вулиці й закритих приміщеннях одягати маску та обробляти руки антисептиком/милом, тримати дистанцію від інших людей). Використовуйте слова, які діти здатні зрозуміти в своєму віці, але прищеплюйте при цьому надію, наприклад: «Так, є епідемія і можна заразитися. Людина, яка захворіла мусить поїхати в лікарню і лікарі робитимуть усе можливе, щоб їй допомогти. Це тимчасово і ми сподіваємось, що вона одужає і буде поряд з нами».
  • Не варто також обговорювати в присутності дітей невтішні сценарії, деталізуючи подробиці та безкінечно переглядати фільми про віруси, хвороби, апокаліпсис, кінець світу, які лише підійматимуть рівень тривоги й страху. Краще подивіться комедію чи мультики з дітьми. А «під фільм» приготуйте домашні сухарики або какао з печивом. Якщо дитина злякалася якоїсь інформації щодо епідемії – заспокойте її, поясніть, які міри робите ви, щоб захиститися. Запропонуйте дитині збудувати у її кімнаті захисну фортецю, пограйтеся з нею – «подолайте всі віруси». Якщо ж дитина хвилюється за здоров’я бабусі чи дідуся, нехай поговорить з ними по скайпу чи телефоном, а вони її заспокоять, що роблять все, щоб захистити себе.

Для батьків, діти яких шкільного віку, додалася проблема дистанційного навчання – коли вони перебирають на себе роль вчителя, коли треба розбиратися у складних і не зовсім темах, коли на дитину не діють ніякі «треба» і коли над уроками працює чи не уся родина. То ж як правильно організувати самостійну роботу школярів у період дистанційного навчання?

  • Створіть разом з дитиною розпорядок дня, намагаючись дотримуватися балансу між навчанням та відпочинком. Визначте час, коли дитина прокидатиметься і лягатиме спати (бажано, щоб це було в один і той самий час щодня), коли навчатиметься (найпродуктивніші години для навчання – до обіду), скільки часу може приділити дозвіллю, в тому числі іграм на телефоні і планшеті, коли має поїсти та які домашні обов’язки може виконувати кожного дня (застеляти ліжко, поливати квіти, піклуватися про домашніх тварин, витирати пил, пилососити). Так дитина зможе сформувати, корисні для майбутнього, навички планування часу і самостійності.  
  • На перших етапах візьміть на себе контролюючу функцію: забезпечте, пунктуальність та присутність, перевіряйте чи не відволікається ваше чадо на ігри.
  • Допомагайте з домашніми завданнями. Будьте, за можливості, поруч, щоб пояснити завдання, відповісти на запитання і переглянути виконану роботу. Обговорюйте з дитиною труднощі, які в неї виникають під час виконання завдань, спробуйте справлятися з ними разом.Але не підказуйте правильні відповіді і не робіть завдання замість дитини, не кричіть і не критикуйте за неправильні відповіді. Навчання на помилках – частина розвитку, яку не варто забирати в дитини.
  • Робіть перерви між завданнями з різних предметів, приблизно через кожні 20-40 хв, в залежності від віку дитини.
  • Навчання онлайн неможливе без вміння концентруватися. Зосередженість дитини на завданні залежить не тільки від того, цікаве воно їй чи ні. Роль також відіграють вік (чим менша дитина, тим менше часу вона може зосереджуватись на одному завданні) та, як не дивно, звички. Відомо, що стала увага починає розвиватись у 9-10 років. До цього віку дитині, як правило, важко довго концентруватись на конкретному предметі чи дії (пам’ятаємо про перерви). Тому декілька вправ для розвитку концентрації уваги:

1. Вправа«Кольори»

Потрібно, щоб дитина називала колір букв, а не текст, який читає:

ЧервонийЗеленийСиній. Жовтий. Фіолетовий. Помаранчевий.

 Коричневий. Синій.Червоний. ЧорнийЗелений. Блакитний

ЖовтийКоричневийЧорний. Зелений. Синій.Фіолетовий.

 БлакитнийЖовтийЧорний. Червоний. ПомаранчевийКоричневий.

2.Вправа «Закреслювання літер»

У випадковому наборі літер (цифр, значків) дитина має знайти і закреслити задані. Наприклад: у рядку потрібно знайти і закреслити всі букви «ш»:

прошчтшвьшщтишпасібяжфіторумнкмшшіівамафєвтмрпмфінпмбдрмпасегассвішчімшчс

3.Вправа «Що на столі?»

Потрібно розкласти перед дитиною предмети різного кольору, розміру і призначення. Попросити, щоб вона їх пороздивлялась протягом 10 секунд. Потім дитина має заплющити очі і розповісти, що лежало на столі, описати розмір і колір предметів. Бажано спитати про деталі – фактуру, візерунки тощо.

4.Попросити дитину робити дві справи одночасно, одну фізичну, іншу – інтелектуальну. Наприклад, відбивати м’яч і додавати числа. Часто діти це роблять несвідомо – бігають, скачуть і одночасно щось вчать. Їм так простіше запам’ятовувати, підключаючи пропріоцепцію та вестибулярний апарат.

5.Вправа для розвитку відчуття часу: ми просимо дитину засікти хвилину чи п’ять. Потім даємо завдання і пропонуємо визначити, за скільки часу дитина з ним впорається. Наприклад, скільки часу треба, щоб написати один рядок. Це допомагає надалі і планувати свій час, і прискорюватись чи сповільнюватись, коли це потрібно. А ці речі часто важливіші, ніж знання таблички множення.

6.Першокласнику потрібно навчитись прибирати зайве – наприклад, позабирати зі столу речі, які відволікають. Коли навчився, робити навпаки – працювати попри подразники, які є навколо.

7.Описувати події чи об’єкти. Наприклад, попросити описати книгу – її розмір, товщину, колір обкладинки, запах, тактильні відчуття. Важливо задіяти всі органи відчуттів – вони допомагають краще сконцентрувати на об’єкті дослідження.

 

Підготувала практичний психолог ЖНВК №34   І.О.Долінчук

Будьте здорові та бережіть себе!